Головна

Здоров’язбережувальний вплив музичної терапії

на дітей молодшого шкільного віку

У час комп’ютерної ери, коли доступнішим для багатьох сімей став Інтернет із різноманітною інформацією та можливостями, люди припинили „по-справжньому“ спілкуватися один з одним, менше відвідують масові заходи, концерти класичної музики, спектаклі, балети, опери, художні виставки. Усі передачі перетворились на розважальні шоу, утративши красу справжньої класичної, народної музики. Ці та інші причини спричиняють різні вади розвитку дітей – емоційні, мовленнєві, розумові, фізичні, психічні.

Щоб зберегти здоров’я дітей від таких стресових ситуацій у повсякденному житті в навчальних, оздоровчих, лікарняних закладах використовують терапевтичні методики, які спрямовані на відновлення емоційної рівноваги, усунення порушення поведінки, з метою соціальної адаптації дітей з особливими потребами.

Тому  музикотерапія  є актуальною в наш час і покликана допомогти дитині впоратися зі своїми психологічними проблемами. Останнім часом у вирішенні проблем оздоровлення дітей молодшого шкільного віку широкого розповсюдження набуває використання інноваційних технологій, що підвищують резервні духовно-фізіологічні можливості організму, а саме музикотерапії.

Термін „музикотерапія“, який найчастіше використовується у літературі, має греко-латинське походження і в перекладі означає „зцілення музикою“. Музикотерапія – метод, що використовує музику як засіб корекції, як провідний фактор впливу (прослуховування музичних творів, індивідуальні та групові заняття музикою.

Основними принципами музикотерапії є:

·                   медичний (не нашкодь);

·                   первинність музичного впливу (головне музика, а не медицина);

·                   пріоритет активної творчості (співати, грати, музикувати тощо).

Виділяють чотири основні напрямки лікувальної дії музикотерапії:

1) емоційне активування у ході вербальної психотерапії;

2) розвиток навичок міжособистісного спілкування (комунікативних функцій і здібностей);

3) регулюючий вплив на психовегетативні процеси особистості;

4) підвищення естетичних потреб особистості.

. Музикотерапевтичний вплив музики також поступово входить в щоденне життя початкової школи. Вона сприяє корекції психофізичного здоров’я дітей в процесі їх життєдіяльності. Слухання правильно підібраної музики з виконанням психогімнастичних етюдів підвищує імунітет дітей, знімає напругу і дратівливість, головний і м’язовий біль, відновлює спокійне дихання.

Завданнями музично-терапевтичної діяльності дітей  молодшого шкільного віку визначено:

·                     допомога в загальному розвитку;

·                     покращення моторики;

·                     стимуляція ефективності розумової праці, пізнавальної діяльності, розвиток почуттів, уваги та пам’яті;

·                     творчий та емоційний розвиток;

·                     задоволення природної потреби дітей у навчальних розвагах;

·                     заохочення активних занять музикою, співом, грою на музичних інструментах;

·                     можливість вільного самовираження, власної вербальної, рухової, вокальної та емоційної експресії;

·                     зняття емоційної напруги;

·                     розрядка, ліквідація різних негативних емоцій і розвиток позитивних емоцій;

·                     заспокоєння, розслаблення або, навпаки, активації;

·                     допомога у позбавленні від стресу;

·                     ліквідація агресії.

Підсилити ефект музикотерапії можна за допомогою ароматерапії, дихальних і рухових вправ, залучення живопису, поезії, танцю, кольоротерапії. Вільне малювання під певну музику допомагає виразити почуття через малюнок, танець − рухами, аромати трав  допоможуть оздоровитись,  а поетичне і колірне сприйняття  набагато підсилить вплив музики на психофізіологічний стан дитини. Дуже важливо, щоб музичний твір подобався учням, сприймався ними, тільки в цьому випадку музикотерапія „запрацює“  і принесе позитивні результати.

          Отже, впровадження музикотерапії в практику початкової школи сприятиме розвитку творчої уяви, фантазії, розширенню емоційної сфери, релаксації психологічного тонусу дітей.